УЗД щитоподібної залози

Щитоподібна залоза є органом, яка хоч і не виконує прямих функцій таких, як травлення чи кровопостачання, та все ж таки є важливим важелем у роботі ендокринної системи, що гармонізує роботу всього організму. Тому дуже важливо дбати про здоров'я щитоподібної залози, контролювати її стан, розмір та вироблення нею гормонів.

Найдієвішим способом контролю за функціональністю щитоподібної залози є її ультразвукова діагностика. Цей метод обстеження щитовидки є найінформативнішим, абсолютно безпечним та дуже простим, як для лікаря, так і для пацієнта. Але поруч із цим дослідження за допомогою ультразвукового апарата дає велику кількість необхідної інформації, при наявності якої можна скласти повну клінічну картину про стан щитовидної залози та загального стану здоров'я пацієнта.

Проведення УЗД щитоподібної залози стало можливим тільки декілька десятків років тому, раніше обстеження цього проводили вручну, за допомогою пальпації шиї. Та зараз УЗД-апарат дає змогу визначити найпоширеніші хвороби щитовидки, наприклад, зоб, кісту, гіпотиреоз, аденому, і навіть рак.

Зважаючи на таке поширене явище, як йододефіцит, що може стати причиною багатьох захворювань щитоподібної залози, УЗД варто проводити навіть не для підтвердження діагнозу, а й з профілактичною метою. Насамперед для того, щоб пересвідчитися, що щитовидка в порядку і її розміри ні збільшилися, ані зменшилися. Особливу увагу на це варто звернути людям, які помічають у себе:

• загальне виснаження організму;

• раптове схуднення;

• різке ожиріння;

• швидку втому;

• апатію;

• погане самопочуття;

• сонливість;

• слабкість у м’язах;

• безпричинний поганий настрій;

• набряки на шиї;

• часту дратівливість;

• зміни у серцебитті.

До групи ризику щодо захворювань щитоподібної залози також відносяться люди:

• які працюють в умовах, що вважаються шкідливими для здоров'я;

• старше 40-літнього віку;

• хворі на цукровий діабет;

• ендокринних проблем;

• спадкові хвороби щитовидки.

У будь-якому випадку варто чи ні проводити ультразвукову діагностику щитовидної залози визначає лікар-ендокринолог.

Перед процедурою УЗД щитовидної залози немає спеціальних вимог до підготовки, оскільки щитовидна не є органом травної чи видільної систем. Немає потреби в обмеженні продуктів харчуванні, та все ж таки за декілька годин до УЗД не варто приймати їжі. Особливу увагу саме на цей пункт слід звернути, якщо лікар призначив аналіз крові. Здавати кров на гормони, що виробляються щитоподібною залозою, треба натще.

Ультразвукова діагностика щитовидки – повністю безболісна процедура, яка не приносить пацієнтові жодного дискомфорту. Проводиться вона як лежачи на спині, так і сидячи – все залежить від комфорту пацієнта. Під час обстеження лікар вивчає орган за допомогою лінійного датчика, яким проводить по передній частині шиї. Цей датчик завдяки ультразвуковим хвилям відтворює форму щитоподібної залози, показує її стан, будову, розміри, структуру, якість кровопостачання, допомагає діагностувати новоутворення, або виключити його наявність.

Після процедури лікар-ендокринолог повністю вивчає весь матеріал, зібраний за допомогою ультразвукового апарата, і тільки тоді він може поставити точний діагноз.