Тонкоголкова пункційна біопсія (ТАПБ) є високоінформативним і єдиним методом морфологічної оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі.
Мета ТАПБ – визначити, вузол доброякісний чи злоякісний? Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.
Покази
Будь-який твердий вузол щитоподібної залози, більше 1 см. виявлений на УЗД або пальпаторно, з підозрілими клінічними або ультразвуковими ознаками.
Підозрілі клінічні ознаки:
- захриплість, утруднене ковтання чи дихання; ознаки прикріплення до оточуючих структур або наявна шийна лімфаденопатія.
- при збільшенні раніше виявлених вузлів на 5 та більше міліметрів у рік;
Підозрілі УЗД ознаки:
- переважно солідний (тканинний) склад вузла,
- наявність мікрокальцинатів,
- нерівні та нечіткі контури вузла,
- вертикальний ріст вузла,
- виражена гіпоехогеність (темний) вузла,
- підсилене кровопостачання вузла.
Протипокази
Прямих протипоказів до проведення біопсії щитовидної залози практично немає. Не рекомендується вагітним жінкам починаючи з 3 триместру вагітності. Пацієнтам, із явищами перенесеного порушення мозкового кровообігу, можна повести біопсію щитоподібної залози після стабілізації стану. У деяких випадках проведення пункції вимагає внутрішньовенного наркозу у дітей молодшого віку і хворих з психічними захворюваннями.
Питання про проведення ТАПБ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічний криз, порушення серцевого ритму в день дослідження) вирішується індивідуально.
Підготовка
Спеціальної підготовки до проведення тонкоголкової біопсії щитовидної залози немає. Пацієнт може поїсти перед процедурою. У разі, коли пацієнт приймає препарати для розрідження крові, за день до обстеження та у день проведення процедури прийом ліків слід відмінити. Якщо пацієнт не має можливості відмінити прийом препаратів, тоді перед проведенням біопсії він повинен попередити про це лікаря.
Методика проведення пункційної біопсії щитоподібної залози
Сама маніпуляція мало чим відрізняється від звичайної внутрішньом'язевої ін'єкції: вона малотравматична та може бути проведена в амбулаторних умовах, не вимагає анестезії і будь-якої спеціальної підготовки. В день процедури пацієнтам можна приймати їжу.
Пункційна біопсія проводиться наступним чином: під контролем ультразвукового апарату визначається точне місце введення голки на передній поверхні шиї. Потім, також, як і при звичайній внутрішньом'язевій ін'єкції, тонкою голкою (21G) проколюється шкіра і під контролем зображення на моніторі ультразвукового апарату вона вводиться безпосередньо в тканину вузла.
Після цього, голкою робиться кілька поступальних рухів, що необхідно для максимального заповнення її каналу клітинами утворення. Потім голка витягується, а отриманий пункційний матеріал переноситься з каналу голки на кілька предметних скелець.
Зазвичай з одного вузла проводиться ще 2-3 пункції матеріалу, що необхідно для отримання клітин з його різних ділянок. Залежно від кількості вузлів, що підлягають обстеженню, тривалість пункційної біопсії становить 3-5 хвилин.
Подальша робота з предметними скельцями триває в цитологічної лабораторії, де після їх спеціального забарвлення проводиться остаточне цитологічне дослідження, результат якого, в залежності від складності патології, може бути отриманий протягом 1-7 днів.
Клінічна оцінка результатів ТАПБ
Всі результати ТАПБ поділяються на 4 категорії:
1) доброякісні (негативні);
2) злоякісні або підозра на злоякісність (позитивні);
3) невизначені (фолікулярні неоплазії);
4) неінформативні.
Відповідно до сучасних клінічних протоколів спостереження і лікування хворих з вузловою патологією щитоподібної залози, при доброякісному результаті ТАПБ рекомендується тільки клінічне спостереження.
В даний час рутинне лікування доброякісних вузлів L-тироксином при незміненій функції щитоподібної залози не рекомендується.
При злоякісному результаті ТАПБ або підозрі на злоякісність, а також невизначеному результаті (фолікулярних неоплазіях) необхідно оперативне лікування. В даний час у випадках злоякісного результату пункційної біопсії рекомендується виконувати тіреоідектомію.
Неінформативні результати ТАПБ, в основному, пов'язані з наявністю потужних кістозних порожнин вузлів. Близько 95% цих вузлів є доброякісними, що дозволяє оцінювати неінформативні цитологічні висновки як переважно доброякісні. Більш точні клінічні дані можна отримати при їх спільному оцінюванні з результатами ультразвукового дослідження.
Відповідно до сучасних клінічних протоколам при вузловій патології щитоподібної залози, при неінформативних результатах ТАПБ рекомендується повторна біопсія. При повторній пункційній біопсії приблизно в 50% випадків вдається отримати адекватний клітинний матеріал для цитологічного дослідження.
Згідно з новим варіантом клінічного протоколу при вузловій патології щитоподібної залози при неінформативних результатах ТАПБ більш оптимальною є ультразвукова оцінка вузла. У випадках кістозних вузлів «групи вузлового зоба» у повторній пункційній біопсії немає необхідності.
Зростання доброякісного вузла не є доказом його злоякісного переродження - це природний процес, обумовлений генетичними факторами, які лежать в основі типу новоутворення (доброякісний або злоякісний), а також визначають швидкість його росту і кінцевий розмір.
У момент первинної діагностики вузол ще може перебувати в процесі росту, він може бути більше при повторних дослідженнях. Повторну пункційну біопсію цих вузлів слід проводити тільки в тих випадках, коли ультразвукові ознаки або клінічна інформація вказують на можливу наявність злоякісного утворення.
Зростаючі вузли, що мають незмінні переконливі доброякісні характеристики, в повторній ТАПБ не потребують.
